Модуль 2. Рефлексія про рефлексії.

     Одна моя викладачка, яка вчить нас не лише теорії науковій, а й теорії життєвій, що 100% перетворюється на практику завжди наголошує, що викладачі такі розумні і все знають, бо вчаться так само, як і ми студенти — читаючи різноманітні тематичні книги, досліджуючи відповідний об'єкт вивчення та пропускаючи його через призму власного світогляду, прорефлексувавши, а вже потім передають знання нам. І який висновок з цього можна зробити? Хочеш щось знати — бери і дізнавайся! Сам — не сам, справа другорядна, але ключ до всіх дверей на шляху до пізнання один — шукай, знаходь, читай і знай!

     До чого такий довгий вступ із залученням особистості викладача? А до того, що одним із найкращих інструментів вимощення свого Евересту знань — створення проектів. Річ, скажу вам, хоч і марудна іноді, але така дієва! Проект! Як гордо звучить! Скільки всього потрібно пошукати, перечитати, відфільтрувати, скомпонувати та в результаті ще й подати у красивій привабливій обгортці! Але продукт інтелектуальної праці того вартий! Як для викладачів, так і для учнів чи студентів — проекти — величезне поле для саморозвитку, самовдосконалення та креативу, і якщо викладачі звикли самі щось шукати та “вижимати” найважливіше із веееличееезних потоків інформації, то для учнів чи студентів це не лише звичайна робота, звичайне дослідження, а й частина становлення їхньої незалежності та самостійності, вміння знаходити потрібне й відкидати сміття. 

     Тому, проектуймо, проектуймо і ще раз проектуймо!!!